ХОЛДИНГ (англ. holding — тримання) — суб’єкт господарювання зі специфічною організаційною формою об’єднання капіталів у вигляді фінансового об’єднання компаній та груп торговельно-виробничої й фінансової спрямованості, яке володіє контрольними пакетами їх акцій (не менше 51%; див. Акція), контролює їх виробничо-господарську та фінансову діяльність і здійснює керівництво ними. Х. забезпечує концентрацію капіталу у великих розмірах. Головна холдингова компанія безпосередньо не займається виробничо-господарською діяльністю, а, як правило, здійснює стратегічне управління всіма операціями в цілому, визначає інвестиційну, науково-дослідну, а іноді й цінову політику компанії, оперативно формує її, а за необхідності трансформує організаційно-виробничу структуру. При цьому головна холдингова компанія, як правило, використовує свої кошти на купівлю акцій інших компаній та об’єднань або товариств і тримає під контролем питання постачання й збуту готової продукції, відстежує фінансові потоки компанії в цілому та визначає кадрову й фінансову політику. За необхідності вона може використовувати своє право вето при вирішенні питань, які виникають у процесі розроблення та прийняття стратегічних рішень. Світова практика свідчить, що виникнення Х. у фармацевтичній галузі є результатом поглинання однієї компанії іншою, менш стійкою у фінансовому відношенні, а також шляхом придбання контрольного пакета акцій або на аукціоні, або в процесі обміну акцій підприємств чи акціонерних товариств на акції Х., або після приватизації частини акцій, які належать державі, та продажу їх через своїх уповноважених на аукціонах під час закритих чи відкритих торгів. Холдингові компанії бувають: у чистому вигляді, створені на базі корпоративного об’єднання дочірніх підприємств і товариств, контрольний пакет акцій яких знаходиться у головній компанії — Х. Їх підприємницька діяльність повністю залежить від управління Х.; у змішаному вигляді, коли, крім свого основного призначення у складі Х., вони здійснюють підприємницьку діяльність у повному обсязі відповідно до свого статуту. Холдингові компанії можуть бути закритого і відкритого типу та організовуватися як у державних структурах, так і у вигляді акціонерних і будь-яких інших товариств. Холдингова компанія в обов’язковому порядку повинна пройти експертизу та реєстрацію в Антимонопольному комітеті України. Холдингові компанії відрізняються маневреністю і мобільністю у вирішенні питань переміщення фінансового капіталу, а також у розширенні сфер своєї діяльності. Господарські суб’єкти після входження до Х. на правах дочірніх підприємств не мають права випускати власні акції. Прибуток між суб’єктами господарської діяльності холдингової компанії формується у вигляді дивідендів (див. Дивіденд) і залежить від кількості пакетів акцій або частки у статутному капіталі того чи іншого господарського суб’єкта, який входить до Х., і чистого прибутку (див. Прибуток) від їхньої діяльності. У випадку банкрутства дочірньої компанії або підприємства, яке входить до Х., всю відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства несе контролююче підприємство, тобто головне підприємство Х. Для фармацевтичної промисловості України на сьогодні нехарактерне утворення Х., однак подібний позитивний досвід повинен бути успішно реалізований у процесі інтеграції України до ЄС.
Бойчик І.М. Економіка підприємства. — К., 2004; Господарський кодекс України. — Х., 2003; ЕЕ: У 3 т. / Ред. С.В. Мочерний. — К., 2000. — Т. 3; Економіка підприємства / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. — К., 2003; Закон України «Про власність» // Нове законодавство України. — Вип. 2. — К., 1992; Закон України «Про господарські товариства» // Нове законодавство України. — Вип. 3. — К., 1993; Пушкар М.С. Планування і організація підприємств, об’єднань і комплексів. — К., 1992.